гірнича геомеханіка

горная геомеханика (механика горных пород) - rock geomechanics - Montangeomechanik - сукупність знань про механічні властивості масивів гірських порід і механічні процеси, що відбуваються в них під час гірничих робіт (проведення й експлуатації гірничих виробок, видобування корисних копалин). Г.г. сформувалася в наук. дисципліну у ХІХ ст. Предмет Г.г. - механіч. процеси, що відбуваються в масиві г.п. і пов'язані з проведенням в ньому гірн. виробок (формування напруженого стану масивів гірських порід і його зміни в зв'язку з проведенням виробок, зсування г.п., взаємодія порід з кріпленням гірн. виробок і інш.). Основна мета гірничої геомеханіки — вивчення гірничого тиску і раціональних способів керування ним, забезпечення стійкості підземних і відкритих гірн. виробок, боротьба з динаміч. виявами гірничого тиску - гірськими ударами, раптовими викидами. Для вирішення завдань Г.г. використовуються натурні спостереження та інструментальні вимірювання напружень, деформацій, зсувів г.п., моделювання, аналітич. методи. Перспективні напрямки розвитку Г.г. пов’язані з вивченням механіч. поведінки г.п. на великих глибинах, створенням безшахтних та безлюдних процесів видобутку к.к., впливів на масиви гірських порід динамічних навантажень (вибухів, землетрусів тощо), прогнозування освоєння надр Місяця, астероїдів, планет Сонячної системи. Г.г. пов’язана з механікою середовища, що формується, інженерною геологією, геофізикою, будівельною механікою, гірничою наукою тощо. В Україні основні дослідження з Г.г. проводяться в І-ті геотехнічної механіки НАН.